брунькування
БРУНЬКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. брунькувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брунькування | брунькування |
Родовий | брунькування | брунькувань |
Давальний | брунькуванню | брунькуванням |
Знахідний | брунькування | брунькування |
Орудний | брунькуванням | брунькуваннями |
Місцевий | на/у брунькуванні | на/у брунькуваннях |
Кличний | брунькування | брунькування |