брязнутися
БРЯЗНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Важко, з шумом упасти. Убігши у хату, так і брязнулась жінці у ноги, що доглядала її Митрика (Кв.-Осн., II, 1956, 455); Заднє колесо з розгону наскочило на пень, звело наниз воза і так брязнулось в землю, що все тіло занило в Дмитра (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 564).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брязнуся | брязнемося |
2 особа | брязнешся | брязнетеся |
3 особа | брязнеться | брязнуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брязнувся | брязнулися |
Жіночий рід | брязнулася | |
Середній рід | брязнулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брязнімося | |
2 особа | брязнися | брязніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | брязнувшись |