БРЯЗЬ, виг. Уживається як присудок за знач. брязкати, брязнути. Стук, брязь у віконечко: Вийди, вийди, коханочко (Чуб., V, 1874, 207); Як скажений бик, налітає [Чіпка] на хату... Брязь?.. - одно [вікно]... Дзень!.. - друге... (Мирний, II, 1954, 161).