БУЗИНОВИЙ, а, е. Прикм. до бузина. Калиновий цвіт і бузиновий розпускавсь там [у гаю] у два рази більш і дужіш [дужче] (Вовчок, І, 1955, 367); Плахти аж горять, нитки виварені в соняшниковому цвіті, бузиновій ягоді,вільховій корі (Горд., II, 1959, 19); // Вигот. з ягід бузини. За столом сиділа Якимова сестра Тетяна - школярка - і старанно виводила на великому аркуші бузиновим чорнилом (Головко, II, 1957, 105); Бузиновий кисіль.