буйствувати
БУЙСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. Поводити себе нестримано; бушувати, бешкетувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | буйствую | буйствуємо |
2 особа | буйствуєш | буйствуєте |
3 особа | буйствує | буйствують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | буйствуватиму | буйствуватимемо |
2 особа | буйствуватимеш | буйствуватимете |
3 особа | буйствуватиме | буйствуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | буйствував | буйствували |
Жіночий рід | буйствувала | |
Середній рід | буйствувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | буйствуймо | |
2 особа | буйствуй | буйствуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | буйствуючи | |
Минулий час | буйствувавши |