буремний
БУРЕМНИЙ, а, е. 1. Прикм. до буря 1; який буває під час бурі. Не заспокоювались стривожені думи, як не може одразу заспокоїтись море, розбурхане буремними вітрами (Шиян, Баланда, 1957, 168); // З бурею бурями. Минала довга, виснажлива буремна ніч (Гур., Друзі.., 1959, 114); // Неспокійний, розбурханий (про море, річку і т. ін.). За галявиною вдалині ще вищі шереги відрогів, які нагадують буремне море, що в пориві піднялось до самого неба і раптом закам'яніло (Воронько, Казка.., 1957, 3).
2. перен. Сповнений подій, тривог, хвилювань. - Тут пройшло моє босоноге дитинство і моя буремна юність (Довж., Зач. Десна, 1957, 523); Наближався буремний 1917 рік (Цюпа, Україна.., 1960, 42).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | буремний | буремна | буремне | буремні |
Родовий | буремного | буремної | буремного | буремних |
Давальний | буремному | буремній | буремному | буремним |
Знахідний | буремний, буремного | буремну | буремне | буремні, буремних |
Орудний | буремним | буремною | буремним | буремними |
Місцевий | на/у буремному, буремнім | на/у буремній | на/у буремному, буремнім | на/у буремних |