буржуйка
БУРЖУЙКА, и, ж., розм. 1. Жін. до буржуй. - Буржуйка! - сказав з люттю в голосі столяр. - Хіба в неї совість чиста? Невинних людей посадила до в'язниці... (Шиян, Гроза.., 1956, 213).
2. Невелика залізна грубка. І згадаєм не ліжко, не хату, не сад, А старі бліндажі.., І обтесаний стіл.., І залізну "буржуйку" (Мал., II, 1956, 142).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | буржуйка | буржуйки |
Родовий | буржуйки | буржуйок |
Давальний | буржуйці | буржуйкам |
Знахідний | буржуйку | буржуйки, буржуйок |
Орудний | буржуйкою | буржуйками |
Місцевий | на/у буржуйці | на/у буржуйках |
Кличний | буржуйко | буржуйки |