буркотання
БУРКОТАННЯ, я, с. Дія за знач. буркотати і звуки, утворювані цією дією. Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням: - А так, так, так! Так йому треба (Фр., IV, 1950, 237); Буркотання голубів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | буркотання | буркотання |
Родовий | буркотання | буркотань |
Давальний | буркотанню | буркотанням |
Знахідний | буркотання | буркотання |
Орудний | буркотанням | буркотаннями |
Місцевий | на/у буркотанні | на/у буркотаннях |
Кличний | буркотання | буркотання |