буркун
БУРКУН1, а, ч. Те саме, що буркотун. У запічку буркун бурчить (Сл. Гр.); [Xимка:] Я вам не пара... У мене є свій буркун дома (Мирний, V, 1955, 229); Він скоріше нагадував собі генерала у відставці, буркуна, невдоволеного і примхливого (Рибак, Помилка.., 1940, 140).
БУРКУН2, у, ч. (Melilotus Adans.). Трав'яниста кормова і медоносна рослина з трійчастим вузьким листям і довгими китицями дрібних квіток. На піщаних площах вирощують буркун і з гектара одержують до 300 центнерів зеленої маси (Хлібороб Укр., 1, 1963, 16); Квітли жовтим цвітом буркуни (Коз., Вибр., 1947, 81).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | буркун | буркуни |
Родовий | буркуна | буркунів |
Давальний | буркунові, буркуну | буркунам |
Знахідний | буркуна | буркунів |
Орудний | буркуном | буркунами |
Місцевий | на/у буркуні | на/у буркунах |
Кличний | буркуне | буркуни |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | буркун | буркуни |
Родовий | буркуну | буркунів |
Давальний | буркунові, буркуну | буркунам |
Знахідний | буркун | буркуни |
Орудний | буркуном | буркунами |
Місцевий | на/у буркуні | на/у буркунах |
Кличний | буркуне | буркуни |