бурса
БУРСА, и, ж. 1. Чоловіча духовна школа у XVIII - середині XIX ст. А сина.., сина дав [сотник] У бурсу в Київ обучатись (Шевч., II, 1953, 164); Тепер вони згадували, як колись обоє вчились у бурсі (Морд., І, 1958, 214).
2. Гуртожиток при такій школі. - А де ж ми поставимо нашу школу? ..Для неї треба цілого будинку, навіть кілька будинків, бо. певно, буде там і бурса (Тулуб, Людолови, І, 1957, 134).
3. діал. Юрба, гурт. Чимала бурса косарів пішла, - чи не на Дін (Сл. Гр.); // Табун, зграя. Від різдва до водохреща вовки бурсами бігають, лютують (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бурса | бурси |
Родовий | бурси | бурс |
Давальний | бурсі | бурсам |
Знахідний | бурсу | бурси |
Орудний | бурсою | бурсами |
Місцевий | на/у бурсі | на/у бурсах |
Кличний | бурсо | бурси |