бурхливий
БУРХЛИВИЙ, а, е. 1. Який бурхає, бушує. Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий (Фр., X, 1954, 10); Над тим бурхливим морем.. лунав протяглий жалібний спів (Коцюб., II, 1955, 125); За вікном надворі бурхлива негода зимова (Ле, Опов. та нариси, 1950, 154).
2. перен. Сповнений подій, хвилювань; неспокійний. Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах (Вас., Незібр. тв., 1941, 194).
3. перен. Який виявляється з великою силою; дуже сильний, палкий (про почуття та їх вираження). Мовчазні, похмурі, ніби й не прихильні до Мухтарова, люди схопилися з лав і бурхливою овацією покрили його слова (Ле, Міжгір'я, 1953, 187); Передане по радіо повідомлення про запуск космічної ракети в сторону Місяця викликало в Донбасі бурхливу радість (Рад. Укр., 4.I 1959, 1).
4. Дуже швидкий; нестримний (про розвиток, зростання чого-небудь). Найхарактернішою рисою нашого часу є бурхливе зростання сил соціалізму, перетворення світової соціалістичної системи у вирішальний фактор світового розвитку (Колг. Укр., 9, 1963, 11).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бурхливий | бурхлива | бурхливе | бурхливі |
Родовий | бурхливого | бурхливої | бурхливого | бурхливих |
Давальний | бурхливому | бурхливій | бурхливому | бурхливим |
Знахідний | бурхливий, бурхливого | бурхливу | бурхливе | бурхливі, бурхливих |
Орудний | бурхливим | бурхливою | бурхливим | бурхливими |
Місцевий | на/у бурхливому, бурхливім | на/у бурхливій | на/у бурхливому, бурхливім | на/у бурхливих |