буферний
БУФЕРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до буфер 1. Він перевірив, чи добре закріплені буферні тарелі (Бонч., Молодість, 1949, 51).
2. Який виконує роль буфера (в 2 знач.). Вони [галицькі націоналісти] із шкури лізли, щоб імперіалісти.. утворили із Західної України буферну державу проти більшовицької небезпеки зі Сходу (Панч, В дорозі, 1959, 314).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | буферний | буферна | буферне | буферні |
Родовий | буферного | буферної | буферного | буферних |
Давальний | буферному | буферній | буферному | буферним |
Знахідний | буферний, буферного | буферну | буферне | буферні, буферних |
Орудний | буферним | буферною | буферним | буферними |
Місцевий | на/у буферному, буфернім | на/у буферній | на/у буферному, буфернім | на/у буферних |