біло
БІЛО. Присл. до білий 1. А в городі калинонька зацвіла біло (Чуб., V, 1874, 189); Яблуні дихають цвітом, росяно, червоно, біло (Мал., II, 1956, 241); // у знач. присудк. сл. Всюди було рівно, біло; сніг сіяв (Коцюб., І, 1955, 84).
БІЛО... Перша частина складних слів, що відповідає слову білий у 1 знач., напр.; білоколонний, білотілий.