бісер
БІСЕР, у, ч., збірн. Дрібне різнокольорове скляне намисто, що застосовується у вишиванні. - Закури, браток, тут можна, - озвався П'ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером кисет (Кучер, Чорноморці, 1956, 346); * Образно. Поважні гості.. роздивлялися вкриті бісером чисел сторінки (Рибак, Час.., 1960, 34); * У порівн. Зверху посипалась дрібна роса, мов бісер (Н.-Лев., IV, 1956, 31).
@ Метати бісер перед свиньми; Кидати бісер свиням - говорити що-небудь людям, які не можуть зрозуміти того, що їм кажуть.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бісер | бісери |
Родовий | бісеру | бісерів |
Давальний | бісерові, бісеру | бісерам |
Знахідний | бісер | бісери |
Орудний | бісером | бісерами |
Місцевий | на/у бісері | на/у бісерах |
Кличний | бісере | бісери |