бісерний
БІСЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бісер. Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Ле, Право.., 1957, 11); * Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (Донч., II, 1956, 277); // Оздоблений бісером. Анеля.. обклалася бісерними подушечками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 10).
@ Бісерний почерк - дуже дрібний, рівний почерк. Учителька довгенько-таки вчитувалася в бісерний почерк студента (Ле, В снопі.., 1960, 365).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бісерний | бісерна | бісерне | бісерні |
Родовий | бісерного | бісерної | бісерного | бісерних |
Давальний | бісерному | бісерній | бісерному | бісерним |
Знахідний | бісерний, бісерного | бісерну | бісерне | бісерні, бісерних |
Орудний | бісерним | бісерною | бісерним | бісерними |
Місцевий | на/у бісерному, бісернім | на/у бісерній | на/у бісерному, бісернім | на/у бісерних |