в'яжучий
В'ЯЖУЧИЙ, а, е. Який має властивість скріплювати, склеювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.). Для виготовлення в'яжучих матеріалів у цегляних і кам'яних кладках пісок змішують з цементом або вапном (Хімія, 7, 1956, 101); Він [бентоніт] є незамінимою в'яжучою речовиною при виготовленні агломерату (Роб. газ., 27. III 1966, 2); // у знач. їм. в'яжуче, чого, с. Матеріал, який в'яже (в 5 знач.). Шлаки металургійних підприємств використовують як в'яжуче для заміни цементу (Наука.., 10, 1961, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | в'яжучий | в'яжуча | в'яжуче | в'яжучі |
Родовий | в'яжучого | в'яжучої | в'яжучого | в'яжучих |
Давальний | в'яжучому | в'яжучій | в'яжучому | в'яжучим |
Знахідний | в'яжучий, в'яжучого | в'яжучу | в'яжуче | в'яжучі, в'яжучих |
Орудний | в'яжучим | в'яжучою | в'яжучим | в'яжучими |
Місцевий | на/у в'яжучому, в'яжучім | на/у в'яжучій | на/у в'яжучому, в'яжучім | на/у в'яжучих |