валування
ВАЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. валувати 1 і звуки, утворювані цією дією. Як проходили хлопці темними вулицями, позаду їх піднімалося неприязне валування (Мирний, II, 1954, 183); Крізь вітер долинуло собаче валування (Кочура, Зол. грамота, 1960, 346); Ані співу півнів, ані валування собак. Тиша (Шиян, Партиз. край, 1946, 241).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | валування | валування |
Родовий | валування | валувань |
Давальний | валуванню | валуванням |
Знахідний | валування | валування |
Орудний | валуванням | валуваннями |
Місцевий | на/у валуванні | на/у валуваннях |
Кличний | валування | валування |