валюшник
ВАЛЮШНИК, а, ч., заст. Валяльник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | валюшник | валюшники |
Родовий | валюшника | валюшників |
Давальний | валюшникові, валюшнику | валюшникам |
Знахідний | валюшника | валюшників |
Орудний | валюшником | валюшниками |
Місцевий | на/у валюшнику, валюшникові | на/у валюшниках |
Кличний | валюшнику | валюшники |