варцаб
ВАРЦАБ, а, ч., діал. 1. Лутка. Сьогодні діду Євмену будівельна бригада закладала хату, і сьогодні ж на ній виросли віконні варцаби (Стельмах, Правда.., 1961, 371).
2. Підвіконня. То прийшли судільниці чотири, На вікна варцабі посідали (Фр., XI, 1952, 428).
3. мн. Одвірок. Данило тільки тепер помічає на порозі біля варцабів дівчинку в білому (Стельмах, Кров людська... І, 1957, 71).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | варцаб | варцаби |
Родовий | варцаба | варцабів |
Давальний | варцабові, варцабу | варцабам |
Знахідний | варцаб | варцаби |
Орудний | варцабом | варцабами |
Місцевий | на/у варцабі | на/у варцабах |
Кличний | варцабе | варцаби |