ввозити
ВВОЗИТИ (УВОЗИТИ), ввожу, ввозиш, недок., ВВЕЗТИ (УВЕЗТИ), ввезу, ввезеш; мин. ч. ввіз, ввезла, ло; док.; наказ, сп. ввозь; перех. Везучи, доставляти кудись, в межі чого-небудь. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе (Номис, 1864, № 7225); // Доставляти товари з інших країн; імпортувати. Росія ввозила колись вугілля, бо видобуток його в країні становив до революції приблизно п'яту частину вугілля, що його видобуває тепер сама лише Україна (Рад. Укр., 25. VIII 1957, 1).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ввожу | ввозимо |
2 особа | ввозиш | ввозите |
3 особа | ввозить | ввозять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ввозитиму | ввозитимемо |
2 особа | ввозитимеш | ввозитимете |
3 особа | ввозитиме | ввозитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ввозив | ввозили |
Жіночий рід | ввозила | |
Середній рід | ввозило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ввозьмо | |
2 особа | ввозь | ввозьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ввозячи | |
Минулий час | ввозивши |