вгавати
ВГАВАТИ, -аю, -аєш. Переставати; ущухати, затихати; замовкати; припинятися; слабшати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгаваю | вгаваємо |
2 особа | вгаваєш | вгаваєте |
3 особа | вгаває | вгавають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгаватиму | вгаватимемо |
2 особа | вгаватимеш | вгаватимете |
3 особа | вгаватиме | вгаватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вгавав | вгавали |
Жіночий рід | вгавала | |
Середній рід | вгавало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгаваймо | |
2 особа | вгавай | вгавайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вгаваючи | |
Минулий час | вгававши |