вглиб
ВГЛИБ (УГЛИБ), присл. У глибину, в середину чогось. Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б'ють по лиці, - але я не питаю, лізу далі, тиснуся вглиб (Фр., IV, 1950, 473); Черемош робився все більш покручений, а глибина у ньому щомить мінилася: то зовсім мілка вода, то на два метри углиб ямами піде (Мур., Бук. повість, 1959, 32); І далі вглиб весь степ переповнений ними [атакуючими], як птицями восени перед відлітом (Гончар, Таврія.., 1957, 703).
@ Вглиб і вшир рости - одночасно ставати змістовнішим, серйознішим і збільшуватися числом, поширюватись. Український нарис справді росте углиб і вшир, кількісно і якісно (Рад. літ-во, 10, 1965, 5).
вглибити
ВГЛИБИТИ див. вглиблювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вглиблю | вглибимо |
2 особа | вглибиш | вглибите |
3 особа | вглибить | вглиблять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вглибив | вглибили |
Жіночий рід | вглибила | |
Середній рід | вглибило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вглибмо | |
2 особа | вглиб | вглибте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вглибивши |