вдягнений
ВДЯГНЕНИЙ (УДЯГНЕНИЙ), ВДЯГНУТИЙ (УДЯГНУТИЙ), а, е. Те саме, що одягнений, одягнутий. Удягнений [Опанас] був по-святковому (Барв., Опов.., 1902, 347); Незграбно на всі боки стирчав і оддувався на їй [молодиці] недоладно вдягнутий кольоровий крам (Вас., І, 1959, 300); Вийшов літній тюрк, вдягнений у плисові чорні шаровари, чисту сорочку, а поверх неї - чорний халат (Досв., Гюлле, 1961, 112).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вдягнений | вдягнена | вдягнене | вдягнені |
Родовий | вдягненого | вдягненої | вдягненого | вдягнених |
Давальний | вдягненому | вдягненій | вдягненому | вдягненим |
Знахідний | вдягнений, вдягненого | вдягнену | вдягнене | вдягнені, вдягнених |
Орудний | вдягненим | вдягненою | вдягненим | вдягненими |
Місцевий | на/у вдягненому, вдягненім | на/у вдягненій | на/у вдягненому, вдягненім | на/у вдягнених |