велеречивість
ВЕЛЕРЕЧИВІСТЬ, вості, ж., заст., ірон. Властивість за знач. велеречивий. Секретар консисторії приховує жало своєї душі.. церковною велеречивістю (Стельмах, Хліб.., 1959, 426).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | велеречивість | велеречивості |
Родовий | велеречивості, велеречивости | велеречивостей |
Давальний | велеречивості | велеречивостям |
Знахідний | велеречивість | велеречивості |
Орудний | велеречивістю | велеречивостями |
Місцевий | на/у велеречивості | на/у велеречивостях |
Кличний | велеречивосте | велеречивості |