вентиль
ВЕНТИЛЬ, я, ч. 1. техн. Запірний клапан для вмикання й вимикання трубопроводу або для регулювання руху рідини, газу, пари і т. ін. у трубопроводі. Рушила [машина] і немов завагалася, .. з бокових її вентилів бухнула пара (Фр., III, 1950, 328); Він почав повертати вентиль. У трубі забулькало, зашуміло, від неї запашіло жаром (Шовк., Інженери, 1948, 189).
2. муз. Вид клапана в духових музичних інструментах для зміни висоти звука.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вентиль | вентилі |
Родовий | вентиля | вентилів |
Давальний | вентилеві, вентилю | вентилям |
Знахідний | вентиль | вентилі |
Орудний | вентилем | вентилями |
Місцевий | на/у вентилі | на/у вентилях |
Кличний | вентилю | вентилі |