вертолітник
ВЕРТОЛІТНИК, а, ч. Водій вертольота, льотчик. Мстислава пойняла роздратованість на себе за сквапливість, з якою він відпустив вертолітників (Логв., Росава, 1975, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вертолітник | вертолітники |
Родовий | вертолітника | вертолітників |
Давальний | вертолітникові, вертолітнику | вертолітникам |
Знахідний | вертолітника | вертолітників |
Орудний | вертолітником | вертолітниками |
Місцевий | на/у вертолітнику, вертолітникові | на/у вертолітниках |
Кличний | вертолітнику | вертолітники |