вертітися
ВЕРТІТИСЯ, рчуся, ртишся, недок. 1. Рухатися, повертатися в різні боки. Вертячись взад, то вліво, то вправо, кінь задніми ногами шубовснув в ярок (Фр., II, 1950, 385); Уляна зібралася на досвітки, вертілася перед дзеркалом (Горд., Чужу ниву.., 1947, 144); Важкі гармати, здається, вертяться у них у руках, як іграшки (Довж., Зач. Десна, 1957, 523); // Обертатися. На ніжці курячій стояла Та хатка.. І вся вертілася кругом (Котл., І, 1952, 115); // Лежати, сидіти, стояти неспокійно, весь час міняючи положення. Верчуся, світу дожидаю (Шевч., І, 1951, 396); За столом сидить [Юрко], мов на жаринах - крутиться, вертиться, не в миску дивиться, а все в вікно та в вікно (Ряб., Жайворонки, 1957, 3).
@ Вертітися як (мов і т. ін. ) муха в окропі - те саме, що Крутитися як (мов і т. ін. ) муха в окропі (див. крутитися). Массаковський тільки дивився, як вона вертілась мов муха в окропі (Н.-Лев., III, 1956, 84).
2. розм. Знаходитися де-небудь або біля кого-, чого-небудь, перебуваючи в русі, не залишаючись на одному місці. Осавулину жінку давно дражнили на селі злодійкою, і хазяйки нічого не клали напохваті, де вертілась осавулиха (Н.-Лев., II, 1956, 191); Біля нього вертівся Ігор, піддавав у розпечене каміння води (Кучер, Чорноморці, 1956, 360); // перен., коло кого-чого. Невідступно повертатися до того самого (про розмову, думки). Розмова поки не наладжувалась. Вона більше вертілася коло хазяйства та коло хатніх турбот (Мирний, IV, 1955, 101); Ястшембський ліг на постіль, курив цигару, а його думка чогось вертілась коло Василини (Н.-Лев., II, 1956, 58).
@ Вертітися на думці - не виходити з думок. - Ой, дочко! не дурій! що се ти химеруєш, якісь панські розкоші все вертяться в тебе на думці (Вовчок, І, 1955, 16); В кожної доярки вертілося на думці: а навіщо ж ти Марка зігнав [з ферми]? (Горд., Дівчина.., 1954, 214); Вертітися на язиці (на язику): а) про бажання щось сказати. - Як спали, Палагночко, душко? - На язиці в неї вертілась одповідь: - "Гаразд, як ви?" (Коцюб., II, 1955, 339); Невідомою силою Юхима потягло ближче. На язиці вертілися, здавалось, страшні для офіцерів слова (Ле, Ю. Кудря, 1956, 251); б) про даремне намагання пригадати щось добре відоме, але забуте в даний момент. Зараз Василь із сумом пригадував, скільки важливого він забув сказати, на язику вертілося, та от вислизнуло (Ю. Янов., II, 1954, 105); Вертітися перед очима - невідступно бути в уяві. Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Мирний, І, 1949, 180).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | верчуся | вертимося |
2 особа | вертишся | вертитеся |
3 особа | вертиться | вертяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вертітимуся | вертітимемося |
2 особа | вертітимешся | вертітиметеся |
3 особа | вертітиметься | вертітимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вертівся | вертілися |
Жіночий рід | вертілася | |
Середній рід | вертілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вертімося | |
2 особа | вертися | вертіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вертячись | |
Минулий час | вертівшись |