вибехкати
ВИБЕХКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Зробити, збудувати що-небудь дуже велике, високе. Звертаючись до Коваліва, сказав [дід] старечим тремтячим голосом: - Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (Чаб., Тече вода.., 1961, 109); Правда, балакун він був непоганий і про себе дбав неабияк. Має добру хату. І поруч з нею другу вибехкав: справжні тобі хороми (Рад. Укр., 21.XII 1960, 2).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибехкаю | вибехкаємо |
2 особа | вибехкаєш | вибехкаєте |
3 особа | вибехкає | вибехкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибехкав | вибехкали |
Жіночий рід | вибехкала | |
Середній рід | вибехкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибехкаймо | |
2 особа | вибехкай | вибехкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вибехкавши |