вивихнений
ВИВИХНЕНИЙ, ВИВИХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вивихнути; // у знач. прикм. Лежала вона з пораненою головою і, як сконстатував прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою (Коб., III, 1956, 183); Він і шарлатанів, мабуть, обожнював через своє замилування всім хворобливим, вивихнутим, безглуздим і шкідливим (Загреб., Європа 45, 1959, 190).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вивихнений | вивихнена | вивихнене | вивихнені |
Родовий | вивихненого | вивихненої | вивихненого | вивихнених |
Давальний | вивихненому | вивихненій | вивихненому | вивихненим |
Знахідний | вивихнений, вивихненого | вивихнену | вивихнене | вивихнені, вивихнених |
Орудний | вивихненим | вивихненою | вивихненим | вивихненими |
Місцевий | на/у вивихненому, вивихненім | на/у вивихненій | на/у вивихненому, вивихненім | на/у вивихнених |