вивідний
ВИВІДНИЙ, а, е. Який служить для виведення, видалення чого-небудь звідкись. З його [пароплава-поплавка] вивідної труби вдень і вночі з глухим ревом ллється на берег могутній потік сірого мокрого грунту (Донч., II, 1956, 83); Вивідною канавою, забрьохані й брудні, вони [парубки] волокли побитого Вівденка (Ле, Право.., 1957, 150); Коли машина закінчить обчислення, результат надходить у вивідний і друкуючий пристрої (Наука.., 6, 1963, 40).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вивідний | вивідна | вивідне | вивідні |
Родовий | вивідного | вивідної | вивідного | вивідних |
Давальний | вивідному | вивідній | вивідному | вивідним |
Знахідний | вивідний, вивідного | вивідну | вивідне | вивідні, вивідних |
Орудний | вивідним | вивідною | вивідним | вивідними |
Місцевий | на/у вивідному, вивіднім | на/у вивідній | на/у вивідному, вивіднім | на/у вивідних |