вигартовувати
ВИГАРТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИГАРТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Гартуючи, робити міцнішим, пружнішим.
2. перен. Зміцнювати, робити стійким, витривалим кого-, що-небудь. [Д. Жуан:] Яку я гарну вигартував душу! (Л. Укр., III, 1952, 375); * У порівн. Горе не розслабило її, а наче ще більше вигартувало, насталило, як оту вузеньку косу-тавричанку чистої співучої сталі... (Гончар, Таврія.., 1957, 248).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигартовую | вигартовуємо |
2 особа | вигартовуєш | вигартовуєте |
3 особа | вигартовує | вигартовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигартовуватиму | вигартовуватимемо |
2 особа | вигартовуватимеш | вигартовуватимете |
3 особа | вигартовуватиме | вигартовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигартовував | вигартовували |
Жіночий рід | вигартовувала | |
Середній рід | вигартовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигартовуймо | |
2 особа | вигартовуй | вигартовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигартовуючи | |
Минулий час | вигартовувавши |