вигострювати
ВИГОСТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИГОСТРИТИ, рю, риш, док., перех. Відточуючи, робити що-небудь гострим. І, бризкаючи іскрами, коваль Вигострює мечів двосічних сталь (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 145); - А ви, мої невісточки-голубочки,.. батьків ніж вигостріть (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Заплющивши ліве око, роздивляється [Іванко] правим - меч рівний, треба тільки на точилі вигострити (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигострюю | вигострюємо |
2 особа | вигострюєш | вигострюєте |
3 особа | вигострює | вигострюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигострюватиму | вигострюватимемо |
2 особа | вигострюватимеш | вигострюватимете |
3 особа | вигострюватиме | вигострюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигострював | вигострювали |
Жіночий рід | вигострювала | |
Середній рід | вигострювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигострюймо | |
2 особа | вигострюй | вигострюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигострюючи | |
Минулий час | вигострювавши |