вигулювати
ВИГУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИГУЛЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. Гуляти протягом певного часу. Мавра суворо вичитувала дочці: ходить як п'яна, впору не з'їсть, не поспить, як поведе бригаду, коли вигулюватиме ночі? (Горд., Дівчина.., 1954, 46); Тепер вони [хлопчики] цілий день вибігають та вигуляють по улицях... (Мирний, IV, 1955, 90); // Багато гуляти. Мати возькається з хворим, а я собі вигулюю... (Мирний, III, 1954, 162).
2. тільки недок. Вільно, без обмежень ходити, бігати. Йдуть [стрільці] туди, де є лисиці, Де вигулюють зайці (С. Ол., Вибр., 1959, 79).
3. перен. Бути незасіяною, пустувати (про землю). - Там і для нас десь вигулює грунт, - захмелілими очима подивився [Мар'ян] поверх панської землі, начеб за нею мав побачити і свій наділ у Сибіру (Стельмах, І, 1962, 28); В артілі було чимало землі, яка споконвіку вигулювала. Це яри, балки, так звані непридатні землі (Рад. Укр., 22.XI 1961, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигулюю | вигулюємо |
2 особа | вигулюєш | вигулюєте |
3 особа | вигулює | вигулюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигулюватиму | вигулюватимемо |
2 особа | вигулюватимеш | вигулюватимете |
3 особа | вигулюватиме | вигулюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигулював | вигулювали |
Жіночий рід | вигулювала | |
Середній рід | вигулювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигулюймо | |
2 особа | вигулюй | вигулюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигулюючи | |
Минулий час | вигулювавши |