видавлювати
ВИДАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИДАВИТИ, влю, виш; мн. видавлять; док., перех. 1. Натискуючи, видаляти назовні, видобувати що-небудь (перев. рідину). Журавлину перебирають і промивають, кладуть у каструлю, видавлюють сік, а вижимки заливають водою, дають добре прокипіти (Укр. страви, 1957, 279); // Стискуючи що-небудь, звільняти від якоїсь рідини і т. ін. Угри свої Риндін старанно видавлював перед люстерком кожної вільної хвилини, але вони від того не сходили (Донч., II, 1956, 116); - Треба скинути й сорочку, - хай болячки всі на виду. Якусь, може, треба йодом припекти, якусь, може, проколоти та видавити (Головко, II, 1957, 73).
2. Давлячи, натискуючи, вибивати, виламувати що-небудь. Раптом тріснуло скло, і скалки посипалися геть на колію. - Хто це зробив? Штраф! Знову видавили вікно! - гукала кондукторша (Автом., Щастя.., 1959, 35).
3. перен. Через силу, примушуючи себе, говорити що-небудь або виявляти якісь почуття. - А ти, Ежен, на другий раз не переривай мені, як я хочу що говорити.., - сказав попередній бесідник, опершися о стіл і видавлюючи кислий усміх (Фр., І, 1955, 319); Степура важко видавлює з себе товстими, ніби обвареними губами: - Бомбили вночі Київ, Севастополь і ще якісь міста... (Гончар, Людина.., 1960, 8); -Хи, - Юхрим за звичкою видавив з себе подобу сміху, але ні один мускул не ворухнувся на його побабченому обличчі (Стельмах, Хліб.., 1959, 347); // з кого. Примушуючи, спонукаючи кого-небудь до чогось, одержувати щось. Одному залегко правитись віршем, а другому - хоч дави його! - а вірша з його не видавиш (Мирний, V, 1955, 377); Недарма кажуть, що з Данила Мармури слова не видавиш (Чорн., Визвол. земля, 1950, 55).
Видавлювати (видавити) сльози (сльозу) - викликати сльози. - Та й кріпка ж яка [горілка], аж сльози видавила! - додав старий, утираючи рукавом очі (Мирний, IV, 1955, 49); Біль і образа видавили в мене сльозу (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 32).
4. Натискуючи, робити заглибину на (в) чому-небудь. Білий комір сорочки визирав із френча, видавлював на шиї червону смужку (Тют., Вир, 1964, 407).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видавлюю | видавлюємо |
2 особа | видавлюєш | видавлюєте |
3 особа | видавлює | видавлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видавлюватиму | видавлюватимемо |
2 особа | видавлюватимеш | видавлюватимете |
3 особа | видавлюватиме | видавлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видавлював | видавлювали |
Жіночий рід | видавлювала | |
Середній рід | видавлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видавлюймо | |
2 особа | видавлюй | видавлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | видавлюючи | |
Минулий час | видавлювавши |