видатний
ВИДАТНИЙ, а, е. Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями. Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства по конкурсу (Коцюб., III, 1956, 239); Тут [в Одесі] працювали: великий фізіолог Сєченов, всесвітньоуславлений бактеріолог Мечников, видатний зоолог Ковалевський (Кучер, Чорноморці, 1956, 95).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | видатний | видатна | видатне | видатні |
Родовий | видатного | видатної | видатного | видатних |
Давальний | видатному | видатній | видатному | видатним |
Знахідний | видатний, видатного | видатну | видатне | видатні, видатних |
Орудний | видатним | видатною | видатним | видатними |
Місцевий | на/у видатному, видатнім | на/у видатній | на/у видатному, видатнім | на/у видатних |