вижатий
ВИЖАТИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вижати2. Панський хліб був уже вижатий.., а людський хліб стояв, похилився і навіть вже сипавсь (Н.-Лев., II, 1956, 187); І привиділась Хариті вижата нива, а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті (Коцюб., І, 1955, 15).
ВИЖАТИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вижати1. Крапля соку, вижата з кореневища [дудника лісового] і впущена в дупло хворого зуба, заспокоює біль (Лікар. рослини.., 1958, 30).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вижатий | вижата | вижате | вижаті |
Родовий | вижатого | вижатої | вижатого | вижатих |
Давальний | вижатому | вижатій | вижатому | вижатим |
Знахідний | вижатий, вижатого | вижату | вижате | вижаті, вижатих |
Орудний | вижатим | вижатою | вижатим | вижатими |
Місцевий | на/у вижатому, вижатім | на/у вижатій | на/у вижатому, вижатім | на/у вижатих |