визимовувати
ВИЗИМОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЗИМУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех. Проживати зиму, існувати протягом зими. Визимовував лелека У далекій стороні (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 37); Ото пасіка... Визимувала добре. Будемо з медом... (Вишня, І, 1956, 373); // Виживати зиму, залишатися жити після зими. Щоранку тривожно оглядали поле - чи жива пшениця? Жито визимує, а от пшениця - утла... (Горд., Цвіти.., 1951, 15).
2. перех., розм. Годувати, доглядати протягом зими. Бере [Тихон], коли до чого чоловікові приходиться, що не здужа визимувати, бере, кажу, і скотину (Кв.-Осн., II, 1956, 132).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визимовую | визимовуємо |
2 особа | визимовуєш | визимовуєте |
3 особа | визимовує | визимовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визимовуватиму | визимовуватимемо |
2 особа | визимовуватимеш | визимовуватимете |
3 особа | визимовуватиме | визимовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | визимовував | визимовували |
Жіночий рід | визимовувала | |
Середній рід | визимовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визимовуймо | |
2 особа | визимовуй | визимовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | визимовуючи | |
Минулий час | визимовувавши |