викидень
ВИКИДЕНЬ, дня, ч. 1. Передчасне припинення вагітності; аборт. Спори сажки отруйні для тварин і викликають викидні у корів та свиней (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 131).
2. Недоношений плід, народжений унаслідок перерваної вагітності.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | викидень | викидні |
Родовий | викидня | викиднів |
Давальний | викидневі, викидню | викидням |
Знахідний | викидень | викидні |
Орудний | викиднем | викиднями |
Місцевий | на/у викидні | на/у викиднях |
Кличний | викидню | викидні |