виключний
ВИКЛЮЧНИЙ, а, е. 1. Який становить виняток серед загальних правил; винятковий. Він використає коли не своє людське право гідності, то умовне і ще страшніше для цих офіціальних людей виключне право посланця... (Ле, Наливайко, 1957, 32).
2. рідко. Надзвичайний у якомусь відношенні. Він бачив Андрійову кмітливість.., виключну чесність у поводженні з товаришами (Кучер, Чорноморці, 1956, 18); Олексій Гаврилович Венеціанов справді був людиною виключної доброти (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 91); // Дуже гарний. [Терещенко:] Пише [дочка], які там [в Московському університеті] лабораторії - чудо! Кожному студенту окрема кімната. Виключні умови! (Корн., II, 1955, 298).
3. Який поширюється тільки на кого-, що-небудь; єдиний. Фольклористи дожовтневої доби.. віддавали головну, а часто і виключну увагу фольклорові давніх часів (Рильський, III, 1956, 145).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виключний | виключна | виключне | виключні |
Родовий | виключного | виключної | виключного | виключних |
Давальний | виключному | виключній | виключному | виключним |
Знахідний | виключний, виключного | виключну | виключне | виключні, виключних |
Орудний | виключним | виключною | виключним | виключними |
Місцевий | на/у виключному, виключнім | на/у виключній | на/у виключному, виключнім | на/у виключних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виключний | виключна | виключне | виключні |
Родовий | виключного | виключної | виключного | виключних |
Давальний | виключному | виключній | виключному | виключним |
Знахідний | виключний, виключного | виключну | виключне | виключні, виключних |
Орудний | виключним | виключною | виключним | виключними |
Місцевий | на/у виключному, виключнім | на/у виключній | на/у виключному, виключнім | на/у виключних |
винятковий
ВИНЯТКОВИЙ, а, е. 1. Який становить виняток серед загальних правил. Летить раптом із столиці до губернатора казенна бумага - відшкодувати Лук'янові сину Свиридову Кабашному всі його збитки, понесені із-за стихії, надати йому вільготи... хоча б у вигляді виняткового права на торгівлю водою по всьому Кримському тракту! (Гончар, Таврія.., 1957, 27).
2. Такий, який нечасто трапляється, особливий, надзвичайний. Його [В. І. Леніна] діяльність була винятковим прикладом поєднання революційного розмаху і діловитості, пролетарської організованості і дисципліни (Біогр. Леніна, 1955, 253); Пісня в житті нашого народу має особливе, виняткове значення (Ю. Янов., V, 1959, 179); Не раз ризикував [Яків] життям - рятував справу своєю винятковою стійкістю та холоднокровністю (Крот., Сини.., 1948, 47).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | винятковий | виняткова | виняткове | виняткові |
Родовий | виняткового | виняткової | виняткового | виняткових |
Давальний | винятковому | винятковій | винятковому | винятковим |
Знахідний | винятковий, виняткового | виняткову | виняткове | виняткові, виняткових |
Орудний | винятковим | винятковою | винятковим | винятковими |
Місцевий | на/у винятковому, винятковім | на/у винятковій | на/у винятковому, винятковім | на/у виняткових |
надзвичайний
НАДЗВИЧАЙНИЙ, а, е. 1. Дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий. Якась надзвичайна туга лилася слізьми з тих давніх лаврських пісень, складених сотні літ (Н.-Лев., II, 1956, 333); Десь із безвісті простягається рука, від якої тхне лікарським запахом. Я бачу тонкі пальці надзвичайної краси (Ю. Янов., II, 1958, 128); Російський народ - це народ, що протягом усього свого життя.. проявив надзвичайну стійкість духу (Рильський, III, 1956, 9); // Не такий, як звичайно, як завжди, чимось відмінний; особливий. [Аркадій:] У тебе сьогодні надзвичайний пацієнт. Павло Семенович Берест - хазяїн нашого міста (Кори., І, 1955, 93).
2. Який рідко зустрічається, викликає, почуття захоплення; незвичайний, чудовий. [Аней:] Який прекрасний, надзвичайний голос! Дай ліру, хлопче! (Л. Укр., III, 1952, 461).
3. Який має особливе значення, заслуговує на виняткову увагу. Це питання тепер хвилює всіх металургів. Питання надзвичайної ваги (Руд., Вітер.., 1958,131).
4. Непередбачений, викликаний певною необхідністю, спеціально призначений для чого-небудь; екстрений, позачерговий. Позачергові (надзвичайні) з'їзди скликаються Центральним Комітетом партії з власної ініціативи або на вимогу не менш як третини загального числа членів партії (Статут КПРС, 1961, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надзвичайний | надзвичайна | надзвичайне | надзвичайні |
Родовий | надзвичайного | надзвичайної | надзвичайного | надзвичайних |
Давальний | надзвичайному | надзвичайній | надзвичайному | надзвичайним |
Знахідний | надзвичайний, надзвичайного | надзвичайну | надзвичайне | надзвичайні, надзвичайних |
Орудний | надзвичайним | надзвичайною | надзвичайним | надзвичайними |
Місцевий | на/у надзвичайному, надзвичайнім | на/у надзвичайній | на/у надзвичайному, надзвичайнім | на/у надзвичайних |