виколихувати
ВИКОЛИХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОЛИХАТИ, ишу, ишеш, док., перех. 1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колихати кого-, що-небудь.
2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи. * Образно. [Василь:] Само щастя буде нашу молитву складати, воля її виколише в нашому серці (Мирний, V, 1955, 112).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виколихую | виколихуємо |
2 особа | виколихуєш | виколихуєте |
3 особа | виколихує | виколихують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виколихуватиму | виколихуватимемо |
2 особа | виколихуватимеш | виколихуватимете |
3 особа | виколихуватиме | виколихуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виколихував | виколихували |
Жіночий рід | виколихувала | |
Середній рід | виколихувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виколихуймо | |
2 особа | виколихуй | виколихуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виколихуючи | |
Минулий час | виколихувавши |