викорчовування
ВИКОРЧОВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорчовувати. Схожість героїчного епосу вірменського з билинами київського періоду величезна. Схожість цю можна вбачати і в темах (змієборство, викорчовування лісу), і в образах.., і в окремих прийомах (Тич., III, 1957, 94); Становлення рабовласницької формації супроводилось.. рішучим викорчовуванням старих родо-племінних порядків і відносин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 244).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | викорчовування | викорчовування |
Родовий | викорчовування | викорчовувань |
Давальний | викорчовуванню | викорчовуванням |
Знахідний | викорчовування | викорчовування |
Орудний | викорчовуванням | викорчовуваннями |
Місцевий | на/у викорчовуванні | на/у викорчовуваннях |
Кличний | викорчовування | викорчовування |