викохування
ВИКОХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викохувати. Викохування цукрових буряків було для нього любісінькою справою - він знав усі таємниці вирощування цієї культури (Смолич, День.., 1950, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | викохування | викохування |
Родовий | викохування | викохувань |
Давальний | викохуванню | викохуванням |
Знахідний | викохування | викохування |
Орудний | викохуванням | викохуваннями |
Місцевий | на/у викохуванні | на/у викохуваннях |
Кличний | викохування | викохування |