викривляти
ВИКРИВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВИКРИВИТИ, влю, виш; мн. викривлять; док., перех. 1. Робити що-небудь нерівним, кривим. Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (Астр., 1956, 67); // Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін. Вони [гості] навперебій почали лякати дитину, роблячи страшні очі, викривляючи обличчя, вискалюючи зуби (Донч., III, 1956, 19); В темній маленькій кімнатці лежить на нужденній постелі старий чоловік із шляхетними рисами лиця, котрі викривила страшна хвороба (Кобр., Вибр., 1954, 101); Вона, не поглянувши на мене, викривила погірдливо уста (Коб., III, 1956, 28).
2. перен. Перекручувати, спотворювати, показувати у неправильному вигляді. Ленінові було чуже мистецтво, яке прикрашає, викривляє дійсність (Мист., 2, 1955, 4); - Не я показала школярів у кривому дзеркалі, а, критик, як криве дзеркало, викривив мій твір (Донч., V, 1957, 377).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викривляю | викривляємо |
2 особа | викривляєш | викривляєте |
3 особа | викривляє | викривляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викривлятиму | викривлятимемо |
2 особа | викривлятимеш | викривлятимете |
3 особа | викривлятиме | викривлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викривляв | викривляли |
Жіночий рід | викривляла | |
Середній рід | викривляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викривляймо | |
2 особа | викривляй | викривляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викривляючи | |
Минулий час | викривлявши |