викручування
ВИКРУЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викручувати 1-4. В ту мить, коли жінка, напіврозігнувшись, взяла однією рукою чергову річ для викручування.., пролунав постріл (Багмут, Опов., 1959, 83); Покручує [кіт] довгим хвостом та висвічує хижо очима. Ой, стережися, невеличкий горобчику, того лукавого викручування та хижого висвічування! (Мирний, IV, 1955, 300).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | викручування | викручування |
Родовий | викручування | викручувань |
Давальний | викручуванню | викручуванням |
Знахідний | викручування | викручування |
Орудний | викручуванням | викручуваннями |
Місцевий | на/у викручуванні | на/у викручуваннях |
Кличний | викручування | викручування |