вимотуватися
ВИМОТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИМОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Мотаючись, витягатися з чого-небудь, звідкись. * Образно. А справи - як та нитка з клубка, вимотуються щодня (Ле, Міжгір'я, 1953, 22).
2. перен. Знесилюватися, виснажуватися, перебуваючи в безперервній дії, роботі, напруженні і т. ін. [Адмірал:] Я тут з капітаном думаю про судьбу наших моряків. Вимотались вони (Корн., І, 1955, 54); За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Баш, На землі.., 1957, 51).
3. Розмотуючи що-небудь, звільнятися. Галина, вимотавшись із теплої хустки, поправляла коси (Колг. село, 16. І 1955, 4); * Образно. [Писар:] Опутав я сього Рябину так, що не його голови потрібно, щоб із тих пут вимотатися (Фр., IX, 1952, 57).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимотуюся | вимотуємося |
2 особа | вимотуєшся | вимотуєтеся |
3 особа | вимотується | вимотуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимотуватимуся | вимотуватимемося |
2 особа | вимотуватимешся | вимотуватиметеся |
3 особа | вимотуватиметься | вимотуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимотувався | вимотувалися |
Жіночий рід | вимотувалася | |
Середній рід | вимотувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимотуймося | |
2 особа | вимотуйся | вимотуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимотуючись | |
Минулий час | вимотувавшись |