винахідливість
ВИНАХІДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. винахідливий. Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок.., де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості (Гончар, І, 1954, 95); Подумав [Зеленський] і про винахідливість Дороша, чимало його винаходів застосовано в цеху (Собко, Біле полум'я, 1952, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | винахідливість | винахідливості |
Родовий | винахідливості, винахідливости | винахідливостей |
Давальний | винахідливості | винахідливостям |
Знахідний | винахідливість | винахідливості |
Орудний | винахідливістю | винахідливостями |
Місцевий | на/у винахідливості | на/у винахідливостях |
Кличний | винахідливосте | винахідливості |