винахідницький
ВИНАХІДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до винахідник і винахідництво. Нова винахідницька ідея, народившись від споглядання льодоходу на Росаві, .. захопила Ярослава (Вол., Місячне срібло, 1961, 209).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | винахідницький | винахідницька | винахідницьке | винахідницькі |
Родовий | винахідницького | винахідницької | винахідницького | винахідницьких |
Давальний | винахідницькому | винахідницькій | винахідницькому | винахідницьким |
Знахідний | винахідницький, винахідницького | винахідницьку | винахідницьке | винахідницькі, винахідницьких |
Орудний | винахідницьким | винахідницькою | винахідницьким | винахідницькими |
Місцевий | на/у винахідницькому, винахідницькім | на/у винахідницькій | на/у винахідницькому, винахідницькім | на/у винахідницьких |