виношуватися
ВИНОШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИНОСИТИСЯ, иться, док. 1. Внаслідок тривалого носіння витиратися, робитися непридатним (про одяг).
2. тільки недок. Пас. до виношувати 1, 2. Я. Галан висміює маячні плани походу на Київ, що виношувались "святим Юром" та жовто-блакитною зграєю (Іст. укр. літ., II, 1956, 606).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виношуюся | виношуємося |
2 особа | виношуєшся | виношуєтеся |
3 особа | виношується | виношуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виношуватимуся | виношуватимемося |
2 особа | виношуватимешся | виношуватиметеся |
3 особа | виношуватиметься | виношуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виношувався | виношувалися |
Жіночий рід | виношувалася | |
Середній рід | виношувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виношуймося | |
2 особа | виношуйся | виношуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виношуючись | |
Минулий час | виношувавшись |