виписаний
ВИПИСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виписати. Ордер на одну з кімнат був виписаний на ім'я Лариси (Руд., Остання шабля, 1959, 344); Були на ній [чашці] виписані гірлянди квіток (Л. Укр., III, 1952, 485); Детально виписаний портрет льотчика ми зустрічаємо у Володимира Сосюри (Тич., III, 1957, 172).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виписаний | виписана | виписане | виписані |
Родовий | виписаного | виписаної | виписаного | виписаних |
Давальний | виписаному | виписаній | виписаному | виписаним |
Знахідний | виписаний, виписаного | виписану | виписане | виписані, виписаних |
Орудний | виписаним | виписаною | виписаним | виписаними |
Місцевий | на/у виписаному, виписанім | на/у виписаній | на/у виписаному, виписанім | на/у виписаних |