виплеснути
ВИПЛЕСНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до випліскувати 1, 2. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: - Оттак наші вибрикуйте! (Барв., Опов.., 1902, 39); Тепер різко встав Саїд. Аж зблід на обличчі, з піали нервово виплеснув чай геть поза килимом на підлогу (Ле, Міжгір'я, 1953, 128); * Образно. На світанку будинки виплеснули шумливий люд, ожили, загомоніли вулиці (Жур., Вечір.., 1958, 372).
2. Виливаючи рідину, викинути якийсь предмет. Невередливі попались торговкам обідальники. Муху помітять - виплеснуть (Гончар, Таврія.., 1957, 52).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виплесну | виплеснемо |
2 особа | виплеснеш | виплеснете |
3 особа | виплесне | виплеснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виплеснув | виплеснули |
Жіночий рід | виплеснула | |
Середній рід | виплеснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виплеснімо | |
2 особа | виплесни | виплесніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виплеснувши |